Управління Держпраці

Дитяча праця є специфічним соціально-економічним явищем, викликаним дією різноманітних чинників, що передусім залежать від рівня економічного розвитку країни, в якій проживає дитина, обсягу державного забезпечення освіти дітей, соціально-культурних поглядів на роль дитини в суспільстві. Якщо в окремих розвинених країнах залученість дітей до оплачуваної роботи має навчально-виховний характер, то в країнах, що розвиваються, головним мотивом використання праці дітей є бідність і обмеженість освітніх можливостей для підростаючого покоління.   Форми такої праці можуть бути досить різноманітними. Частина дітей працює у своєму домашньому господарстві, на городі тощо. Така трудова діяльність дітей є природною, традиційною для багатьох держав, і, зрозуміло, що її не враховує жодна статистика. Однак нині багато неповнолітніх працює в різноманітних фірмах, на підприємствах, на базарах тощо. Саме у випадках, коли дитяча праця має вимушений характер, вона схильна набувати своїх найгірших форм, внаслідок чого наносить шкоду фізичному, психічному, розумовому і моральному розвитку дітей.

 

                  У червні 2023 року Міністерство економіки України у встановленому порядку відповідним наказом дозволило Держпраці протягом періоду воєнного стану проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим та дев’ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».            Підставами для здійснення позапланових перевірок є:

Кодекс законів про працю України передбачає наступні види пільг при працевлаштуванні осіб з інвалідністю:

     Стаття 2 Закону України «Про відпустки» забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією.

12 серпн 202 р. Урядом схвалено Државну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затверджено операційний план з її реалізації на 2022–2024 роки».Проект акта розроблено на виконання доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної у відповідності до рекомендацій Комітету ООН з ліквідації дискримінації стосовно жінок, отриманих Україною за результатами розгляду періодичної доповіді з виконання Конвенції ООН, євроінтеграційних зобов’язань України та рішення Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків від 15 березня 2021 року.Стратегія була подана Мінсоцполітики після розробки спільно з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко, ЦОВВ, ОДА, міжнародними та громадськими організаціями.Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року — комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритетні напрями консолідованих дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання для зменшення гендерної нерівності в усіх сферах життєдіяльності суспільства.  

Підстави для запровадження простою під час війни