Петро Залозний — «відданий народові» діяч
По селу Рашівка вулицю Жовтневу перейменували теж на пошану земляка, видатного письменника і мовознавця Петра Залозного. Місце його народження — село Рашівка, у ньому знаходиться і могила. Народився в 1865 році у сім’ї козака, хлібороба з діда-прадіда. У Рашівці ходив до початкової школи, потім закінчив Лубенську гімназію, а 1889 року — історико-філологічний факультет Київського університету імені святого Володимира. Учителював у земських школах Катеринославщини також у місті Прилуки на Полтавщині, потім працював чиновником. Писати літературні твори почав іще в Лубенській гімназії. Захоплювався перекладом Вергілієвої «Енеїди» (гекзаметром) та Овідієвих віршів. 1886 року в альманасі «Степ» опублікував перший вірш «Сиротина». 1887 року в Києві вийшла збірка ліричних поезій «Русалочка». Від 1888 року друкувався в львівському журналі «Зоря». Його поетичні твори є в антологіях «Акорди» (1903), збірнику «Розвага» (1908), «Українська муза» (1908), журналі «Рідний край», що видавався в Полтаві. Крім віршів, писав оповідання, невеликі п’єси (водевіль «На досвітках»), рецензував різні видання. Автор оповідань, новел («Свічечка», «Діти», «Студент», «Проти хвилі») тощо.
Залозний відчув на собі дужий вплив Шевченка. Один із ранніх віршів, присвячених Кобзареві, має назву «Наша Слава» (1889; журнал «Зоря»). В ньому — оцінка Шевченка як «борця непохитного», що поліг за волю родимого краю». «Народ його вислав за себе боротися з кривдою злою». 1906 року в журналі «Рідний край» вміщено його вірш ’"Тарасові…» за підписом «Петро», за це журнал було конфісковано. Інший вірш, присвячений Шевченкові, «Як сонця весняного промінь…» вміщено в збірнику «Вінок Т. Шевченкові» (Одеса, 1912). У Полтаві Залозний видав збірочку «Дві казки дітям».
Залозний був послідовним захисником рідної мови, її дослідником та пропагандистом. 1906 року в полтавській друкарні Г. Маркевича вийшла його авторства «Коротка граматика української мови», що сприяла нормуванню української граматичної термінології. Написав підручник «Коротка граматика української мови», який відіграв важливу роль у формуванні літературної норми української мови. Увів терміни «префікс» і «суфікс». Нормативні тенденції граматики української мови реалізовані 3алозним і в художніх творах (збірка поезій «Русалочка», 1887; водевіль «На досвітках»; оповідання).
Читав просвітницькі лекції населенню Гадяча, Пирятина, Полтави, Прилук. Поділяв світогляд Миколи Лисенка, Олени Пчілки, Михайла Старицького, Панаса Мирного. Мовознавець Михайло Жовтобрюх назвав П. Залозного «відданим народові» діячем.
Першоджерело - Інтернет-видання Полтавщина
