Усиновлення та його особливості (до Дня усиновлення)

Дата: 17.09.2023 08:00
Кількість переглядів: 117

Що таке усиновлення?

      Усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування Згідно зі статтею 207 Сімейного Кодексу України усиновлення – це прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу (усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України). Це означає, що сім’я, яка всиновлює дитину, повністю приймає її як рідну.

Фото без опису

Кого можна всиновити?

           Усиновити можна дітей віком від 2 місяців до 18 років. Це мають бути діти, які отримали статус дитини-сироти, тобто батьки яких загинули або померли, і це підтверджується свідоцтвами про смерть, або діти, позбавлені батьківського піклування, тобто ті, батьки яких:

  • є недієздатними або безвісти відсутніми;
  • за рішенням суду оголошені померлими;
  • відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
  • перебувають у розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів;
  • мають тривале захворювання, яке перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком МСЕК.

Хто має право усиновити дитину?

            Усиновити дитину можуть як громадяни України, так і іноземці. На початку повномасштабного вторгнення міждержавне усиновлення було тимчасово неможливим, але зараз все відновилося.

            Усиновити дитину може громадянин, який досяг 21-річного віку. Якщо це родич дитини, то він може бути молодшим за 21 рік. Різниця у віці між усиновлювачем і усиновленим має бути мінімум 15 років.

           Якщо кілька осіб бажають усиновити одну й ту ж дитину, то переважне право віддається тій особі, у сім'ї якої вже виховується дитина, яка є дружиною батька/чоловіком матері дитини, яка має намір усиновити одразу кількох дітей, що є братами/сестрами, яка є родичем дитини.

Хто не може бути усиновлювачем?

Не можуть усиновити дитину ті громадяни, які:

  • не досягли 21-річного віку;
  • є недієздатними або дієздатність яких обмежена;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не було поновлено;
  • перебувають на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають наркотиками чи алкоголем;
  • мають захворювання, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров’я;
  • за станом здоров’я потребують стороннього догляду;
  • засуджені за кримінальні правопорушення;
  • є особами без громадянства.

Що потрібно, щоб усиновити дитину?

             Питанням усиновлення займається Служба у справах дітей. Особи, які бажають всиновити дитину, повинні звернутися до такої Служби за місцем свого проживання, написати в присутності працівника цієї Служби заяву, яку він має засвідчити, та додати до неї такі документи:

- копію паспорта;

- довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік;

- копію свідоцтва про шлюб (якщо всиновити дитину бажає подружня пара);

- висновок про стан здоров’я за відповідною формою;

- довідку про наявність чи відсутність судимості;

- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

- довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

             Протягом 10 робочих днів Служба у справах дітей розглядає заяву та перевіряє відповідність поданих документів вимогам чинного законодавства. Якщо з документами все добре, то Служба ухвалює рішення про взяття заявника на облік як кандидата в усиновлювачі.

             Далі кандидати в усиновлювачі отримують інформацію про перелік дітей, яких можна всиновити. Якщо кандидати в усиновлювачі виявляють бажання з кимось із них познайомитися, то їм видають направлення й влаштовують зустріч з дитиною.

             Зустріч з дитиною обов’язково має відбуватися в присутності працівників закладу, у якому перебуває дитина, та працівників Служби у справах дітей за місцем проживання дитини. За результатами зустрічі складається акт. Якщо усиновлювачі після зустрічі погоджуються на усиновлення, то далі їм потрібно звернутися із заявою до Служби у справах дітей та подати заяву про усиновлення.

             Усиновлення відбувається на підставі рішення суду. При цьому має бути враховано доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

            Як бачите процедура усиновлення доволі не проста й не відбувається швидко. Складність полягає передусім у тому, що людині, яка бажає стати усиновлювачем, потрібно зібрати чимало довідок та пройти перевірки. А в період війни ця процедура ускладнюється ще й тим, що зробити їх, на жаль, не завжди можливо, оскільки не всі державні органи працюють так, як це було до повномасштабного вторгнення, та не до всіх державних реєстрів є доступ.

  

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора