Пошук

Як підтримати дитину, коли вона йде до дитячого садка чи школи

Дата: 27.08.2021 08:51
Кількість переглядів: 263

Поради, як провести дитину через період переходу від перебування вдома до відвідування дитячого садка чи навчання у школі

Пандемія COVID-19 і пов'язані з нею локдауни, закриття шкіл та дитячих садочків і віддалена робота змінили життя багатьох людей. Багатьом родинам через це довелося проводити весь час удома і разом переживати цю стресову ситуацію невизначеності. Багато дітей звикли, що батьки чи опікуни поруч у будь-який час доби. Маленькі діти вже й не пам'ятають, що колись було інакше. 

Хоча ситуація може бути дуже різною залежно від країни й регіону, якщо ваша родина готується до зміни щоденного розпорядку після завершення канікул та відкриття дитячих садків, шкіл та офісів, можете скористатися нашими підказками, щоб допомогти дитині пристосуватися до нових умов.

Що таке тривога розлуки?

Тривога розлуки може проявлятись у вигляді плачу чи більшої прив'язаності, коли ви покидаєте дитину (навіть на короткий час) чи коли дитина стикається з новими ситуаціями. Найчастіше це явище спостерігається в дітей від 6 місяців до 3 років. Це нормальна частина дорослішання дитини. Стрес і невизначеність через пандемію COVID-19 зумовлюють таку поведінку і серед старших дітей. 

Діти зазвичай починають проявляти тривогу розлуки, якраз коли їх приводять у дитячий садок чи школу. Через події минулого року старшим дітям може бути ще складніше впоратися з тим, що їх залишають у школі, а ще їм може бути страшно захворіти на COVID-19.

Як допомогти дитині почуватися безпечно, повертаючись до колишньої рутини?

Щоб допомогти дитині вперше або знову звикнути до школи чи дитячого садочка, поки ви повертаєтеся до роботи, вам знадобиться час і планування. Щоб розлука була не такою важкою для вашої дитини, спробуйте деякі з цих порад:

Слухайте дитину

Серйозно сприймайте її побоювання й обговоріть її переживання. З молодшими дітьми можна розіграти сценку про те, як пройде повернення до навчання, або їх можна попросити намалювати про це комікс, зокрема й про той етап, коли їх забиратимуть додому.

Допоможіть дітям підготуватися

Вивчіть нові правила навчання в школі та проговоріть їх з дитиною. Запитайте у дитини, що вона думає про повернення до школи, і обов’язково повідомте вчителя, якщо дитина про щось серйозно переживає.

Залишайтеся спокійними

Пам'ятайте, що діти копіюють поведінку дорослих. Щоб дитина почувалася розслаблено і в безпеці, важливо подавати приклад спокійної поведінки. 

Продумайте план прощання

Щоб прощання було менш складним для дітей старшого віку, спробуйте такі поради:

Прощайтеся на позитивній ноті.

Повідомте, що будете йти.

Формулюйте пояснення, що ви будете йти, коротко й чітко.

Нагадайте дитині, що повернетеся по неї.

Не вагайтесь, коли йдете.

Не повертайтеся раніше запланованого часу.

Дотримуйтесь того самого розпорядку щоразу, коли залишаєте дитину в школі чи садочку.

Дитина боїться йти чи повертатися до школи. Як я можу допомогти їй заспокоїтися?

Деякі діти можуть переживати чи не хотіти повертатися до школи, особливо якщо вони вже місяцями навчаються вдома. Будьте з ними чесними — наприклад, проговоріть, яких змін варто очікувати в школі. Обговоріть також заходи безпеки, організовані для учнів.

Дайте дитині зрозуміти, що вона може звикати поступово. Необов'язково кидатися у вир подій і робити все відразу. Щоб звикнути знову спокійно гратися з друзями, може знадобитися час, і це цілком природно.

Як мені перевірити, як справи у дитини, без нав'язливості?

Будьте ініціативними, але спокійними. Діти часто приймають емоційні сигнали від важливих дорослих у своєму житті, тож важливо, щоб ви дослухалися до дитини, говорили лагідно й були готові її заспокоїти. Будьте готові, що емоції дитини можуть змінюватися, і дайте їй зрозуміти, що це абсолютно природно.

А щодо того, як дізнатися, як справи в дитини, це дуже залежить від характеру вашої дитини. Якщо вона схильна приховувати емоції, можливо, варто запитати «Як справи?» Але дитина може бути й досить відкритою та сама ділитися з вами почуттями. Ніхто не знає вашу дитину краще за вас, тож найважливіше — проводити такі розмови зі співчуттям і розумінням.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора