Пошук

Середня заробітна плата мобілізованим

Дата: 08.04.2022 11:27
Кількість переглядів: 283

За працівниками, призваними на військову службу (мобілізованим), та контрактниками під час дії особливого періоду на строк до його закінчення чи до дня фактичного звільнення роботодавець повинен зберігати (ч. 3 ст. 119 КЗпП ) місце роботи, посаду та середній заробіток.

Зазначена норма передбачає, що між працівником та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання посадових обов’язків із збереженням середнього заробітку.

Майте на увазі: «середня» за працівником зберігається на весь період проходження служби до його повернення за робочі дні по графіку роботи працівника на момент його призову (вступу) на військову службу. 

Право на отримання гарантій, визначених ст. 119 КЗпПмають працівники:

- які були призвані на строкову військову службу;

- призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів;

- прийняті на військову службу за контрактом, у т. ч.  шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;

- які перебувають на лікуванні в медичних закладах, потрапили у полон, визнані безвісти відсутніми.

Крім того, вищезазначені гарантії поширюються і на добровольців територіальної оборони. Адже участь у заходах і завданнях у рядах тероборони - це по суті виконання державних та громадських обов’язків. І роботодавці в такому разі можуть опиратися на ч. 1 ст. 119 КЗпП. При цьому підтвердженням участі працівника у теробороні вважається відповідний контракт. Але! В цьому разі не потрібно увільняти працівника-тероборонівця від виконання роботи і за весь час дії контракту виплачувати «середню». У кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в теробороні, кількості робочого часу, який він витрачає на цю діяльність. Тобто зберігаємо за таким працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток лише за робочий час, у який його було залучено для виконання обов’язків з тероборони. 

Гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП, поширюються на всіх без винятку працівників, незалежно від того, вони є сумісниками чи працівниками, працевлаштованими за основним місцем роботи. 

Нараховані суми роботодавцям доведеться виплачувати за рахунок власних коштів без їх подальшої компенсації з бюджету. 

«Середню» виплачуємо так само, як і звичайну зарплату  - у строки, передбачені колдоговором (ст. 115 КЗпП).

При цьому пам’ятайте: виплату слід проводити мінімум двічі на місяць. Тобто середній заробіток також потрібно «авансувати» (див. лист Мінекономіки від 02.04.2021 № 4711-06/20369-07). Хоча, звісно, в умовах воєнного стану і відсутності фінансування це зробити вкрай складно. Особливо для тих установ, які розташовані у зоні проведення бойових дій. 

Середню зарплату розраховуйте згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують початку військової служби. Тобто всі дні мобілізації оплачуєте виходячи з однієї «середньої». Щомісячно розраховувати нову середню зарплату не потрібно.

У розрахунку «середньої» беруть участь усі виплати, що входять до складу заробітної плати (оклад, премії, доплати, надбавки тощо), за винятком тих, що:

1) перераховані в п. 4 Порядку № 100;

2) нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток  (відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за середньою, тощо).

Середню зарплату знаходимо множенням середньоденної зарплати на кількість робочих днів відповідного місяця, пропущених у зв’язку з військовою службою.

Майте на увазі: якщо протягом двох місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати (або не має розрахункового періоду взагалі), розрахунки проводимо з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Але не нижче мінімальної заробітної плати на час розрахунку. 

 

 

 

Головний державний інспектор Управління

Держпраці у Полтавській області                                                   Л. Тіхонова

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора